Цереброваскулярні захворювання належать до найбільш розповсюджених неінфекційних хвороб і найчастіших захворювань нервової системи., а їх найнебезпечніша форма — гостре порушення мозкового кровообігу (ГПМК) — зустрічається частіше, ніж гострий інфаркт міокарду.

Часто інсультам передують короткочасні порушення мозкового кровообігу у формі транзиторної ішемічної атаки.

В світі щороку реєструється понад 15 млн інсультів, і майже половина інсультів і третина смертей від інсульту спостерігається у віці молодше 70–75 років.

З інсультами пов'язані 10 % всіх смертей (майже 6 млн на рік в світі), проте у більшості випадків наслідком ГПМК є не смерть, а обмеження життєдіяльності.

Цереброваскулярні порушення міцно утримують позицію лідера серед актуальних проблем ангіоневрології. Відзначається збільшення поширеності ранніх судинних захворювань головного мозку в осіб чоловічої статі у молодому віці, коли виявляється переважно синдром вегетативно-судинної дисфункції, на тлі якого досить швидко розвиваються початкові прояви недостатності кровопостачання головного мозку (ППНКГМ). Ця обставина визначає як медичне, так і велике соціальне значення проблеми, і диктує необхідність вивчення різних аспектів ранніх форм судинної патології мозку, у яких лікувальні і профілактичні заходи найефективніші. ППНКГМ, за даними епідеміологічних досліджень, становлять 60-75% всіх випадків цереброваскулярних захворювань та є серйозним фактором ризику гострих порушень мозкового кровообігу, що підтверджується тривалими дослідженнями. Зазначена патологія дуже часто супроводжується вегетативними та астено-невротичними розладами, на тлі яких у хворих виникають копулятивні порушення (зниження лібідо, порушення ерекції та еякуляції). Чоловіки молодого віку з порушенням ерекційної складової копулятивного циклу посідають основне місце у цій групі хворих. За даними В.В. Кришталя та С.Р. Григоряна, сексуальні розлади відзначаються у 70% хворих з неврологічними захворюваннями. Частота копулятивної дисфункції збільшується при наявності артеріальної гіпертензії, цукрового діабету.        Наприклад, еректильна дисфункція може бути першим проявом серцево-судинного захворювання і спостерігається у 40% хворих у віці 35-45 років. Окремі дослідження сексуальної функції проводилися у хворих з гострими порушеннями мозкового кровообігу, внаслідок яких визначилася значущість напівкульової регуляції статевої функції. Пацієнти з великим ураженням домінантної півкулі, страждали порушеннями мови та паралічами протилежних кінцівок, але сексуальна функція не порушувалася, чи вона була наслідком слабкості соматичного здоров'я. Судинний процес у субдомінантній півкулі завжди супроводжувався еректильною дисфункцією. Встановлено, що порушення ерекційної складової копулятивного циклу у чоловіків із цереброваскулярною патологією часто поєднуються з порушеннями пенільної гемодинаміки. За даними Г.С. Васильченко, копулятивні порушення у чоловіків при гострих судинних ураженнях головного мозку зумовлені залученням до процесу певних нейровегетативних та гуморальних механізмів. Зниження нейрогуморальної та психічної складових копулятивного циклу виявлено при вегетативно-судинних розладах у хворих на І стадії дисциркуляторної енцефалопатії. Серед нейрофізіологічних механізмів ерекції виділяють периферичний (вегетативний і соматомоторний) і центральний (кора головного мозку -> медіальна преоптична область -> провідні шляхи спинного мозку). Наявна наукова інформація свідчить, що механізми та клінічні прояви цих порушень вивчені недостатньо, а за початкових проявів цереброваскулярної патології вони практично не розкриті. У діагностиці ранніх форм судинної патології головного мозку необхідно враховувати, що будь-які зміни статевої функції, особливо значущі для особистості, можуть спричинити невротичні порушення. У шкалі ціннісної орієнтації у чоловіків молодого віку сексуальна активність має надвисоку оцінку. Разом із тим, клінічні форми невротичних розладів, що виникають у чоловіків при істинній або уявній сексуальній неспроможності, розглядаються лише в рамках «неврозу очікування невдачі» та не відображають преморбідні психо-сексуальні особливості хворих. Тому тривалість розладів та неефективність лікування сексуальної дисфункції може стати одним із наслідків ускладненого клінічного перебігу цереброваскулярного захворювання.